Дай мiцно обiйму,
Моя Катерино,
Зараз виыжджаю
У похiд.
Та й не треба сльоз,
Коли Бож’я воля —
Швиденько повернуся
Я живий.
А, мати, не журiться
Ви за свого сина,
Тату, не дивiться
З-пiд бровей.
Гей! Однополчане!
Хильнем по повнiй чарцi,
Хорунжий Дзюба,
Виводи коней!